Діяльність журналіста зосереджена на трьох базових функціях: збір, обробка та передача інформації.

Чому ж тоді у вакансіях так багато "зайвих" вимог? Навіщо рекрутери вказують "комунікабельність", "вміння працювати в команді" та інші особисті якості як критерії відбору кандидатів?

Поведінка, яка допомагає працювати в редакціях, називається soft skills (м'які навички). До них відносять вміння, що покращують соціальну взаємодію журналістів.

У 2020 році почався справжній культ соціальної взаємодії і оскільки пандемія тільки посилила цю тенденцію Public Media Academy зібрав інформацію про найцінніші навички та способи їхньої "прокачки".

BBC відносить до переліку основних вимог до кандидатів на посаду старшого (випускового) редактора новин наступні:

• Здатність ефективно працювати як член більше ніж однієї команди.
  
  
• Вирішення конфліктів за необхідності.
  
  
• Здатність управляти ресурсами, персоналом, технічним обладнанням та бюджетами, щоб робити складне мовлення найефективнішим чином.
  
  
• Демонструє прихильність до покращення різноманітності в ВВС та розуміє, як індивідуальні особливості можуть принести користь ВВС.
  
  
• Розставляє пріоритети та планує діяльність з урахуванням усіх відповідних питань та факторів такі як терміни, персонал та ресурси.
  
  
• Можливість захоплююче писати творчо, адаптувати та редагувати з точністю, чіткість і стиль, що відповідає різній аудиторії та формам засобів масової інформації, придатних для випуску.
  
  
• Гнучкість та пристосованість для підтримки ефективності, особливо під тиском
  
  
• дотримуватися термінів та змінювати пріоритети та обставини.
  
  
• Розуміння процедур охорони праці та їх застосування до мовлення.
  
  
• Високий рівень відповідальності та менеджменту. Працює автономно, проте дослухається до керівництва, коли це необхідно.
  
  

DW ставить наступні вимоги:

• Вища освіта, бажано з акцентом на культурні, історичні чи соціальні науки.
  
  
• Пройшов стажування або журналістську підготовку.
  
  
• Кілька років професійного журналістського досвіду в якості редактора в галузі Інтернету та телебачення.
  
  
• Професійна компетентність та предметна безпека у галузі культури/історії.
  
  
• Глибокі знання про сучасні політичні, соціальні, історичні та культурні умови та дискусії в Німеччині та Європі, а також цільових регіонах DW.
  
  
• Опанування мультимедійних форм презентації для Інтернету, ТБ та соціальних медіа.
  
  
• Упевнене поводження з ІТ, CMS та журналістським програмним забезпеченням.
  
  
• Сильні комунікативні навички, креативність, переконливість, вміння працювати в колективі.
  
  
• Дуже добре знання англійської та/або німецької мови на рівні рідної, знання інших мов бажано.

CNN вважає, що письменник-продюсер має володіти наступними навичками:

• Стаж у написанні новин — від 4 до 5 років.
  
  
• Освіта — коледж або його еквівалент із перевіреним галузевим досвідом.
  
  
• Відмінні навички письма: стиль, мова, точність, організованість, збалансованість.
  
  
• Можливість швидко виконати якісну роботу.
  
  
• Гнучкість — здатність адаптуватися під час останніх новин, здатність адаптуватися до програми або основному стилю.
  
  
• Ставлення — повинен бути завзятим, вміти співпрацювати, бути енергійним, орієнтованим на командну роботу.
  
  
• Вміння дивитися на ідеї з точки зору продюсера — здатність продумати частину або весь ефір та реалізувати ідею.
  
  
• Самостійний запуск — здатність до підприємницьких ідей та добре працювати самостійно, з незначним наглядом.
  

Автори блогу Linkedin, звертаючись до ейчарів, наголошують на тому, що перед пошуком ідеального кандитата менеджер з персоналу має прокачати власні софт скіли. Для цього йому радять пройти чотири кроки.

Крок 1. З'ясуйте, як інші сприймають вас

Поставте собі питання: "Які є відмінності в тому, як я сам(-а) себе сприймаю і яким (якою) мене бачать інші?".

Наприклад, ви можете думати, що бездоганно проводите інтерв'ю і вкрай уважно слухаєте співрозмовника. Та під час наступної розшифровки зверніть увагу на те, як ви ставите питання, чи не перебиваєте, чи всі ваші зауваження доречні, чи немає у вас слів-паразитів? Це дозволить зрозуміти себе краще.

Крок 2. Зберіть фідбек про свою поведінку

Ця порада зустрічається геть в усіх матеріалах про розвиток емоційного інтелекту. Проте в Україні практично неможливо виконати цей крок, бо культура фідбеку в нас не розвинена. Ви можете почути багато негативу про себе від підписників у соцмережі, які ледве вас знають або не витягнути жодного слова з найближчого оточення, яке боїться сказати, що думає про вас, аби не зіпсувати стосунки. Тому спробуйте поговорити з тими, кому ви довіряєте, та перед розмовою поясніть, для чого вам їхня думка і як це вплине на подальше спілкування насправді. Будьте готові почути відповіді.

Крок 3. Потоваришувати з критикою

Linkedin підкреслює, що критика важлива для всіх, бо містить ядро істини, тому радить сприймати її ніби через "еквалайзер": зробити власні емоції тихіше і почути, що хоче донести інша людина. Це дозволить уникнути повторення ситуації.

"Люди з високим рівнем еквалайзера не намагаються звести до мінімуму або раціоналізувати проблему, не виправдовуються і не перекладають провину на когось іншого", — говориться у блозі Linkedin.

У книзі "Дякую за відгук" від Дугласа Стоуна і Шейли Хін надається алгоритм правильного прийому зворотнього зв'язку, аби критика не порушила вашу душевну рівновагу.

1. Якщо буде можливість, продумайте мету розмови з людиною, від якої ви очікуєте отримати фідбек.
   
   
2. Незалежно від того, підготувалися ви чи ні, намагайтеся в момент отримання відгука уважно слухати співбесідника, бачити проблему його очима.
   
   
3. Прислухайтеся до себе і зрозумійте, які тригери заважають вам зрозуміти проблему. Автори виділяють три тригера:

1. тригери істини — "Це неправда!" — спрацьовують, коли фідбек здається несправедливим;
   
   
2. тригери стосунків — "Хто він такий, щоб мене засуджувати?" — спрацьовує, коли ми не довіряємо джерелу зворотного зв'язку;
   
   
3. тригери ідентичності — "Ну, звичайно, я завжди все псую!" — спрацьовує, коли фідбек загрожує нашим уявленням про себе.
   

• Спокійно поясніть власну точку зору, не розпалюючи конфлікт.
• Скажіть, з чим ви згодні і з чим ви не згодні.
• Якщо хочете змінитися, то дійте, експериментуйте і не здавайтеся, коли щось не виходить.

Ці поради зовсім не означають, що ви маєте підставляти ліву щоку, коли вас вдарять по правій. Ви не маєте погоджуватися з усім, що вам говорять. Тим паче, якщо люди оцінюють не ваші вчинки, а вашу особистість, погрожують, завжди звинувачують лише вас або вимагають неможливого. Проте є думка, що від людей, які нас ненавидять, більше шансів почути правду. Якщо зможете відокремити зерна від плевел, ви станете непереборною зрілою особистістю, яка постійно вчиться та виходить на нові рівні з надлюдською швидкістю. І ще одне: дозвольте собі помилятися, ви — людина і не повинні бути праві абсолютно завжди.

Крок 4. Розвивайте співчуття

У книзі "Дай і візьми" Адам Грант вводить термін "розрив у перспективі", аби пояснити як часто і сильно ми помиляємося, коли впевнені, що розуміємо точку зору іншої людини, та насправді недооцінюємо вплив наших дій на інших.

В Україні почали активно цікавитися так званим "Емоційним інтелектом" тільки в останні 3-4 роки. Проте однойменна праця Деніела Гоулмана, присвячена емоціям, що впливають на ухвалення рішень, вийшла ще у 1995 році. Емоційний інтелект на базовому рівні проявляється в умінні регулювати власні переживання і думати позитивно під час стресових ситуацій. Вищій рівень — вміння впливати на емоції інших людей. Гоулман обнадіює послідовників тим, що емоційний інтелект можна і треба розвивати.

Амбітному журналісту обов'язково треба вміти розуміти почуття, мотиви та інтереси інших людей, аби проводити цікаві інтерв'ю, організовувати роботу редакції, тримати зв'язок із джерелами інформації та вирішувати конфлікти в команді.

Лідер редакції має бути захисником своїх підлеглих перед вимогами видавця. Для цього потрібно розвивати особливу корпоративну культуру: достатньо вільну для розкриття творчого потенціалу журналіста і достатньо дисципліновану для того, аби не втрачалась якість та оперативність матеріалів.

Радимо орієнтуватися на принципи студії Pixar, окреслені в книзі "Корпорація геніїв" від Ед Кетмел та Емі Уоллес. Заохочуйте журналістів чесно обмінюватися думками та ідеями, давати один одному адекватний фідбек, розвивати творчі здібності навіть якщо вони не мають прямого стосунку до виробництва новин. Не дозволяйте їм перепрацьовувати марно, боятися помилок, дотримуватися непотрібних правил та обмежень, сваритися та плести інтриги.

Wikipedia: Критичне мислення — («мистецтво аналізувати, судження») — це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення.

Коли журналіст не піддає жодному сумніву інформацію, яка потрапляє в його поле зору через соцмережі, то штампує новинки з заголовками, заснованими на коментарях фанатів або навіть емоджі під фото.

Ми вже писали про те, як одна українська редакція обманула інші, розповсюдивши фейк ньюз.

Проте не судіть суворо, всі люди помиляються і журналісти — не виключення. Існує декілька способів блокувати когнітивні помилки, окреслені в книзі Канемана "Мислення швидке і повільне":

1. Не довіряйте першому враженню, віддавайте перевагу незалежним судженням. Тут нам на допомогу прийде правило "трьох джерел": підбирайте людей, які аргументовано висловлюють протилежні точки зору та знайдіть експерта, який обґрунтовано збалансує їх.
   
   
2. Перефразуйте питання, якщо не знаходите відповідь. Швидке мислення (інтуїтивне, спонтанне) відповідає не на ті питання, що були поставлені, а на споріднені, де знайти відповідь легше.
   
   
3. Не довіряйте інтуїції, як би впевнено вона не підказувала вам факти. Перевіряйте все.
   
   
4. Зважайте на емоції: у піднесеному настрої людина схильна більше довіряти іншим.
   
   
5. Не будьте занадто впевненими у минулих рішеннях, можливо, вони мали успіх через фактори, що від вас не залежали.
   
   

Щоб пройти тест на емоційний інтелект під час співбесіди на посаду журналіста, підготуйте відповіді на наступні питання в формі сторітелінга:

1. Як ви реагуєте, коли вас просять зробити те, що ви ніколи не робили раніше? Що ви винесли з цієї ситуації?
   
   
2. Назвіть три речі, які найважливіші для вас в роботі?
   
   
3. Наведіть приклад, як ви співпрацювали з "важкою" людиною. Як ви взаємодіяли?
   
   
4. Розкажіть про ситуацію, коли щось пішло не так на роботі. Якою була ваша роль? Який результат?
   
   
5. Згадайте історію, коли ваш керівник не впорався з проблемою. З ким ви радилися? Як подолали ситуацію?
   
   
6. Розкажіть про ситуацію, коли доводилося вирішувати декілька завдань одночасно. Як ви організували свій час? Яким був результат?
   

Це питання від авторів блогу Linkedin на вміння розставляти пріоритети, співпрацювати, вести за собою команду та потенціал. Також ваші відповіді підказують ейчару наскільки ви відповідаєте корпоративній культурі, що вже склалася.

Що ще читати про soft skills:

1. Деніел Гоулман "Емоційний інтелект. Чому він може означати більше ніж IQ" (1995).
   
   
2. Деніел Канеман «Мислення швидке й повільне» (2017).
   
   
3. Дуглас Стоун, Шейла Хін "Дякую за відгук: Наука та мистецтво добре приймати зворотній зв'язок".
   
   
4. Ед Кетмел, Емі Уоллес "Корпорація геніїв" (2014).